стопа —
Стопа́: — давня міра довжини = 1/2 ліктя, 3 дм [IV] — тут: розмір про центу (стопа процентова) [44-1]
Словник з творів Івана Франка
стопа —
стопа́ 1 іменник жіночого роду частина ноги * Але: дві, три, чотири стопи́ стопа́ 2 іменник жіночого роду купа; частина віршованого рядка * Але: дві, три, чотири стопи́ стопа́ 3 іменник жіночого роду стіс * Але: дві, три...
Орфографічний словник української мови
стопа —
Стопа́. Грошова ставка при позичанні чи вкладанні коштів до банку, ощадної каси тощо. Треба отже щось зробити, аби также і стопу процентову для малих господарств знижити, щоб відтак замінити всі високо опроцентовані довги на низше опроцентовані (Б.
Українська літературна мова на Буковині
стопа —
[стопа] -пи, д. і м. стоуп'і, мн. стопие, с'т'іп/стоп дв'і стопи (частина ноги) і тільки стоп (купа; частина віршованого рядка)
Орфоепічний словник української мови
стопа —
СТОПА́¹, и́, ж. 1. Кінцева нижня частина ноги людини та задньої кінцівки деяких наземних хребетних тварин. Сашко відсунув дикт і вийняв із схованки скриньку з приступкою для стопи зверху та двома щітками і набором баночок “гуталін” усередині (Ю.
Словник української мови у 20 томах
стопа —
I -и, ж. 1》 Кінцева нижня частина ноги людини та задньої кінцівки деяких наземних хребетних тварин. 2》 заст., поет. Нога. 3》 рідко. Нижня частина гори. II -и...
Великий тлумачний словник сучасної мови
стопа —
Одиниця міри вірша; в античному метричному віршуванні послідовність довгих (-) та коротких (∪) складів; у сучасному силабо-тонічному віршуванні найменша послідовність наголошених (’-) та ненаголошених (-) складів, що регулярно повторюється.
Універсальний словник-енциклопедія
стопа —
з (від) голови́ (аж) до ніг (до стіп). 1. Повністю, цілком. Емене, яка досі скоса поглядала на чужинок, підступила ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (М.
Фразеологічний словник української мови
стопа —
ПІДНІ́ЖЖЯ (нижня частина чогось високого, розширений низ якогось підвищення), ОСНО́ВА, ПІДО́ШВА, СТОПА́ діал. (гори). Хвилі щохвилини зростали і з ревінням налітали на вузенький пляж біля підніжжя скель (З.
Словник синонімів української мови
стопа —
СТОПА́¹, и́, ж. 1. Кінцева нижня частина ноги людини та задньої кінцівки деяких наземних хребетних тварин. Сашко відсунув дикт і вийняв із схованки скриньку з приступкою для стопи зверху та двома щітками і набором баночок «гуталін» усередині (Смолич...
Словник української мови в 11 томах
стопа —
Стопа, -пи́ ж. 1) Стопа, ступня, слѣдъ ноги. Тілько ми поминули, — вони (лисиці) тоді повставали да так стопа в стопу і біжать. О. 1861. V. 70. Старий показав мені на дві стопи, висічені на тій скелі. Стор. II. 122. 2) Футъ. Пять стопів глини. Федьк. І. 75.
Словник української мови Грінченка