укласти
Укла́сти, уклада́ти. Будувати, впорядковувати (про думки, плани тощо), розраховувати на щось. Поки що укладаю в своїй голові плян такого експорту, виджу в уяві вже вагон, наладований ріжними хорошими виробами гуцульскими (Б., 1895, 28, 1); Купецкий зостав ся з Грінкою укладати точки порозуміня межи партиями (Галіп, 50); Укладала плани з Лесею Українкою поїхати до Ялти — та дарма. Не складалося і не складалося (Коб., Листи, 149, 555); Вони собі так уклали, що "Союз“ мав "розвалити ся“, або бодай зі зміненими статутами змінити назву, щоб по нім, по тій "гнилій колоді, з якої хісна нема, по тій рудері з кацапськими основами, з лихою славою” (22. ХІ. 1900) не лишило ся й сліду (Сімович, 1908, 520)
// пол. układać — 1) укладати, складати, 2) класти, 3) складати (плани тощо), 4) складати, творити (вірші тощо).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.