укласти —
укла́сти 1 дієслово доконаного виду спакувати укла́сти 2 дієслово доконаного виду угоду, план, словник
Орфографічний словник української мови
укласти —
Укла́сти, уклада́ти. Будувати, впорядковувати (про думки, плани тощо), розраховувати на щось. Поки що укладаю в своїй голові плян такого експорту, виджу в уяві вже вагон, наладований ріжними хорошими виробами гуцульскими (Б.
Українська літературна мова на Буковині
укласти —
[укластие] -аду, -адеш, -адеимо, -адеите; нак. -ади, -ад'іт' (угоду, план, словник)
Орфоепічний словник української мови
укласти —
УКЛА́СТИ¹ див. уклада́ти¹. УКЛА́СТИ² див. вклада́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
укласти —
Уклав, як сіно в годину. Зробив своєчасно.
Приповідки або українсько-народня філософія
укласти —
I див. укладати 1). II див. вкладати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
укласти —
уклада́ти / укла́сти в ко́пи, згруб. Дуже багато їсти, з’їдати чого-небудь. Свікліцький похапцем укладав у копи полудень, аж редька хрущала в його міцних зубах на всю хату (І.
Фразеологічний словник української мови
укласти —
ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
укласти —
Укласти, -ся см. укладати, -ся.
Словник української мови Грінченка