укінчений
Укі́нчений. Дипломований, який закінчив навчання. Укінчений юрист, володіючий німецким, руским і румуньским язиком, знайде сейчас занятє яко нотарияльний кандидат в канцелярій нотаря др. Павла Бераса (Б., 1900, рекл.)
// порівн. пол. ukończyłć szkołę — закінчити школу, on ukończył 20 lat — йому виповнилося 20 років.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.