фаска
Фа́ска. Діжка, кадовб. Якась пані питає ся за маслом: "Від кого те масло?” — запитує, всказуючи на фаску (О. Миронюк, Б., 1895, 38, 2); З масниці дає ся масло на вигнітач, витискає ся підмаслє і формує ся в чверть кілеві фаски з вибитою фірмою “Молочарска спілка в Гараздівцях’' (Товариш, 1908, 161)
// пол. faska — діжка, кадовб, fasa — діжа, бочка, чан; нім. das Fass — бочка; порівн. фаска, нім. — діжка, кадовб (СЧС, 449), діжечка на масло, масничка (СЧС, 529); фасочка — невеличкий дерев’яний посуд у формі діжечки (ІФ, 2, 530).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.