фаска
ФА́СКА¹, и, ж., спец.
Навскісна частина ребра чи крайки на металевих, дерев'яних і т. ін. виробах.
Є комбіновані різці, за допомогою яких можна без заміни інструмента послідовно обробляти кілька поверхонь, підрізувати торці, розточувати отвори, знімати фаски, проточувати канавки (з навч. літ.);
Під час обробки деталей з уступами, фасками .. на токарних верстатах доводиться робити багато технологічних переходів (з газ.).
ФА́СКА², и, ж., діал.
Невелика діжечка для масла, сиру.
Кланяється незнайомий Василеві раз, кланяється два, кланяється й три. Потім ставить на стіл велику бутлю [великий бутель] горілки .. Фаску масла кладе, бринзи (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)