форса
Фо́рса. Гордість, предмет гордості. Коли переглянеш 42 сегорічних чисел “Буковини ”, то щонайменьче фейлетонам признаш велику ріжнородність, а може, й інтересні они. То моя амбіция і моя форса (Маковей, Листи, 549)
// порівн. пол. forsa, заст. -сила, енергія.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.