Українська літературна мова на Буковині

ігла

Ігла́. Голка У вислові ігли годі пропустити — дуже тісно, людно, напхом напхано. І “омнібусам”, і фіякрам черновецким не веде ся добре, зате трамваєвий завід процвитає неабияк. Особливо еліті вози переповнені, бо публика їде до Прута; в возах такий натовп, що душу витискають, часом два-три вози, що їдуть близько один за другим, так заняті, що й ігли годі пропустити (Б., 1907, 93, 3)

// пол. igła — голка, рос. игла — голка.

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. ігла — Голка, голочка  Словник чужослів Павло Штепа
  2. ігла — Без ігли не вбереться, без ножа не розбереться. Іронія з недбалої дівчини, що аж тоді направляє одіж, як треба вбирати. Ігла всіх зодягає, а сама гола лізе. Чужі користають, а сам бідує. Коби ігла пройшла, а нитка мусить.  Приповідки або українсько-народня філософія
  3. ігла — Ігла, -ли ж. 1) = голка. Шух. І. 153. 2) пт. = іговна. Вх. Пч. І. 16.  Словник української мови Грінченка