ковдра
Ковдра, коц, ліжник, укривало
Останнім часом слово ковдра стало витискати з ужитку інші українські слова, що також є відповідниками російського одеяло. «У магазині є вибір літніх ковдр», — читаємо в прейскуранті, хоч навряд чи можна вважати вкривало, пошите на ваті або виткане з грубих вовняних ниток, за річ, належну до літньої постелі. Адже є інші українські назви, що залежать від матеріалу, з якого зроблено вкривало: коц — «укривало з вовни або байки» («Вона грюкнула дверима й увійшла до себе в хатину, де стояла її постіль, заслана добрим коцем». — Панас Мирний), ліжник — «укривало з дуже грубих вовняних ниток» («...сиділа, доки не зморив її сон, тоді лягла коло опришка, прикрившися ліжником». — Г. Хоткевич). Загальною назвою речі, що нею вкриваються, лягаючи на постелі, незалежно від того, з якого матеріалу її зроблено, є укривало: «До завіс, до рожевого шовкового укривала я попришивала б тонесеньке кружево, як павутиння» (І. Нечуй-Левицький).
Отож, у прейскуранті треба було написати: є вибір літніх укривал (або літніх коців, якщо їх зроблено з байки).
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича