колегіальність

(англ. соllective nature)

принцип управління, за якого керівництво здійснюється не одноособово, а групою осіб, які мають рівні права та обов’язки у розв’язанні питань, віднесених до їхньої компетенції; в широкому розумінні слова – форма прийняття рішень, за якої враховується колективна думка.

Значення в інших словниках

1. колегіальність — колегіа́льність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колегіальність — -ності, ж. Властивість за знач. колегіальний 2). Колегіальність обговорення. || Принцип управління, при якому керівництво здійснюється групою осіб, що мають рівні права й обов'язки у вирішенні питань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колегіальність — КОЛЕГІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. колегіа́льний 2. – Ти повідомив братів твоїх, Шиву й Вішну, про свій намір? – Ні. А навіщо? – Як то навіщо? Колегіальність! А то самостійно створив світосферу, замкнув її, щоб ніхто не бачив, що і як.  Словник української мови у 20 томах
4. колегіальність — колегіа́льність принцип управління, при якому керівництво здійснюється не одноособово, а групою осіб, що мають рівні права й обов’язки у розв’язанні питань, віднесених до їхньої компетенції. К. є одним з провідних принципів діяльності КПРС, органів Радянської держави.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. колегіальність — КОЛЕГІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. колегіа́льний 2. Колегіальність обговорення; // Керівництво, здійснюване групою осіб. Ленін не раз підкреслював значення колегіальності як найвищого принципу партійного керівництва (Ком. Укр., 4, 1960, 58).  Словник української мови в 11 томах
6. колегіальність — рос. коллегиальность форма обговорення і прийняття управлінських рішень групою осіб, колегіально, з урахуванням загальної думки всіх, хто брав участь в обговоренні.  Eкономічна енциклопедія