модифікація —
[модиеф'ікац'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
модифікація —
-ї, ж. 1》 Видозміна предмета або явища, що характеризується появою у нього нових ознак, властивостей за збереження сутності. 2》 Предмет, явище, що зазнали такої видозміни і становлять різновид чого-небудь. 3》 Неспадкова зміна організму, що протиставляється спадковій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
модифікація —
Зміна, з`їнакша
Словник чужослів Павло Штепа
модифікація —
МОДИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Видозміна предмета або явища, що характеризується появою в нього нових ознак, властивостей при збереженні сутності.
Словник української мови у 20 томах
модифікація —
модифіка́ція (лат. modificatio) 1. Видозміна, перетворення, поява нових ознак, властивостей; якісно відмінні стани чого-небудь. 2. біол. Зміна ознаки чи властивості організму, яка не передається нащадкам.
Словник іншомовних слів Мельничука
модифікація —
ВИДОЗМІ́НА (змінювання певних ознак, властивостей у чому-небудь), ВИДОЗМІ́НЮВАННЯ, ВАРІЮВА́ННЯ, МОДИФІКА́ЦІЯ, МЕТАМОРФО́ЗА книжн. (перетворення однієї форми чогось в іншу).
Словник синонімів української мови
модифікація —
МОДИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Видозміна предмета або явища, що характеризується появою у нього нових ознак, властивостей при збереженні сутності.
Словник української мови в 11 томах