Значення в інших словниках
-
модифікація —
модифіка́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
модифікація —
(дія) перетворення, видозміна, зміна; (наслідок) різновид.
Словник синонімів Караванського
-
модифікація —
[модиеф'ікац'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
-
модифікація —
-ї, ж. 1》 Видозміна предмета або явища, що характеризується появою у нього нових ознак, властивостей за збереження сутності. 2》 Предмет, явище, що зазнали такої видозміни і становлять різновид чого-небудь. 3》 Неспадкова зміна організму, що протиставляється спадковій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
модифікація —
МОДИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Видозміна предмета або явища, що характеризується появою в нього нових ознак, властивостей при збереженні сутності.
Словник української мови у 20 томах
-
модифікація —
(англ. modification) видозміна, перетворення, що характеризується появою нових властивостей.
Економічний словник
-
модифікація —
модифіка́ція (лат. modificatio) 1. Видозміна, перетворення, поява нових ознак, властивостей; якісно відмінні стани чого-небудь. 2. біол. Зміна ознаки чи властивості організму, яка не передається нащадкам.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
модифікація —
ВИДОЗМІ́НА (змінювання певних ознак, властивостей у чому-небудь), ВИДОЗМІ́НЮВАННЯ, ВАРІЮВА́ННЯ, МОДИФІКА́ЦІЯ, МЕТАМОРФО́ЗА книжн. (перетворення однієї форми чогось в іншу).
Словник синонімів української мови
-
модифікація —
Модифіка́ція, -ції, -цією; -ції, -цій
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
модифікація —
МОДИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Видозміна предмета або явища, що характеризується появою у нього нових ознак, властивостей при збереженні сутності.
Словник української мови в 11 томах