модифікація
МОДИФІКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Видозміна предмета або явища, що характеризується появою в нього нових ознак, властивостей при збереженні сутності.
Наукові працівники інституту спроектували, а завод впровадив у виробництво ківш для модифікації глобулярного чавуну магнієм (з наук.-попул. літ.).
2. Предмет, явище, що зазнали такої видозміни і становлять різновид чого-небудь.
На базі основної машини [“Запорожець”] конструктори створили її модифікацію, що дістала назву “Волинь-969” (з наук.-попул. літ.).
3. фіз., хім. Один із можливих станів речовин, що характеризується певною структурою.
Створено основи структурно-хімічної модифікації вуглеводневих еластомерів (з наук. літ.);
При температурах, нижчих від – 30° C, біле металеве олово перетворюється на іншу кристалічну модифікацію – так зване сіре олово (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)