обман —
[обман] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў
Орфоепічний словник української мови
обман —
-у, ч. 1》 Неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін. || Невідповідність істині; те, чого немає насправді; брехня. 2》 чого, який. Хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття; омана. Оптичний обман.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обман —
ОБМА́Н, у, ч. 1. Неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін. Імперіалістична буржуазія утримує владу над народами своїх країн не тільки насильством, але й обманом (До 100-річчя.. В. І.
Словник української мови в 11 томах
обман —
ОБМА́Н, у, ч. 1. Неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін. Втекти, вирватись звідси [зі спецшколи] – ось його найжагучіша потайна мета, і задля неї він не зупиниться ні перед чим, ні перед яким обманом, піде на лестощі, на хитрощі, на будь-яке крутійство (О.
Словник української мови у 20 томах
обман —
син. буза, кидалово, кидняк, кидок.
Словник жарґонної лексики української мови
обман —
НЕПРА́ВДА (те, що суперечить правді); ОБМА́Н, БРЕХНЯ́ розм., ЛЖА заст., ОЛЖА́ заст. (навмисне викривлення істини). — Неправда. Я не міг цього сказати. Я хотів сказати щось інше (О. Довженко); (Нартал:) Я сам себе дурив, що їх люблю..
Словник синонімів української мови