обман
обма́н
-у, ч.
1》 Неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін.
|| Невідповідність істині; те, чого немає насправді; брехня.
2》 чого, який. Хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття; омана. Оптичний обман.
Великий тлумачний словник сучасної української мови