Економічний словник

претензія

(англ. сlaims)

1. вимога кредитора, пред’явлена боржникові про сплату боргу, відшкодування завданих збитків, сплату штрафу, усунення недоліків або про зниження ціни проданої речі, поставленої продукції, виконаної роботи.

2. документ, в якому викладено ту чи іншу, здебільшого майнову, вимогу щодо зобов’язаної особи.

Економічний словник

Значення в інших словниках

  1. претензія — прете́нзія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. претензія — -ї, ж. 1》 перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред'явлення своїх прав на що-небудь. 2》 Вияв невдоволення ким-, чим-небудь; образа на кого-, що-небудь. Бути в претензії. 3》 перев. на що.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. претензія — ПРЕТЕ́НЗІЯ, ї, ж. 1. перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред'явлення своїх прав на що-небудь. – Вони [панни] мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. претензія — прете́нзія (польс. pretenzja, з франц. pretention, від лат. praetendo – виправдовуюсь) пред’явлення права на щось; вимога, скарга, позов.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. претензія — ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін.  Словник синонімів української мови
  6. претензія — ПРЕТЕ́НЗІЯ, ї, ж. 1. перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред’явлення своїх прав на що-небудь. — Вони [панни] мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  7. претензія — рос. претензия 1. Пред'явлення права нащось. 2. Заява кредитора, покупця, клієнта з вимогою про сплату боргу, відшкодування збитків, усунення недороблень, несправностей у товарі. 3. Вимога кредитора до боржника щодо добровільного врегулювання суперечностей, пов'язаних з порушенням прав кредитора.  Eкономічна енциклопедія