індукція

(англ. іnduction)

створення гіпотези, представлення на основі аналізу та зіставлення фактів, один з основних методів логічної побудови умовиводів.

Значення в інших словниках

1. індукція — [індукц'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
2. індукція — Индукция — induction — Induktion — 1) Наведення електрики і магнетизму. І. електростатична – явище електризації незарядженого провідника в зовнішньому електростатичному полі. І.  Гірничий енциклопедичний словник
3. індукція — рос. индукция (латин. inductio — наведення, збудження) — 1. Спосіб математичних доведень і визначень. 2. Логічний умовивід від часткових поодиноких випадків до загального висновку, від окремих фактів — до узагальнюючих.  Eкономічна енциклопедія
4. індукція — інду́кція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
5. індукція — -ї, ж. 1》 лог. Умовивід, за якого на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне; прот. дедукція. 2》 фіз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. індукція — інду́кція (від лат. inductio – наведення, збудження) 1. Наведення електрики (І. електрична) і магнетизму (І. магнітна). 2. Величина, що характеризує електричне або магнітне поле. 3. Спосіб математичних доведень і визначень.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. індукція — Міркування, побудоване на виведенні загальних висновків із засновків, які є їх окремими випадками; дослідницький метод, який веде до узагальнення на підставі експериментів і спостережень фактів, а також формулювання та перевірки гіпотез.  Універсальний словник-енциклопедія
8. індукція — ІНДУКЦІЯ (від лат. inductio — наведення) — форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне; спосіб міркування, за допомогою якого встановлюється обґрунтованість висунутого припущення чи гіпотези.  Філософський енциклопедичний словник
9. індукція — Інду́кція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. індукція — ІНДУ́КЦІЯ, ї, ж. 1. лог. Умовивід, при якому на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне; протилежне дедукція. Індукція — це такий умовивід, за допомогою якого з одиничних або часткових засновків ми дістаємо загальний висновок (Логіка...  Словник української мови в 11 томах