аномальний —
-а, -е. Який характеризується аномалією; незвичний; такий, що не відповідає певним нормам.
Великий тлумачний словник сучасної мови
аномальний —
АНОМА́ЛЬНИЙ, а, е. Який характеризується аномалією; незвичний. Аномальний, дивний і неприродний був настрій людських умів у тім злопам'ятнім [1863] році (І.
Словник української мови у 20 томах
аномальний —
(від аномалія) неправильний, той, що не відповідає певним правилам.
Словник іншомовних слів Мельничука
аномальний —
НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (який має відхилення від природної, звичної норми), НЕПРИРО́ДНИЙ, ПРОТИПРИРО́ДНИЙ підсил., АНОМА́ЛЬНИЙ книжн., АНОРМА́ЛЬНИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
аномальний —
Анома́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
аномальний —
АНОМА́ЛЬНИЙ, а, е. Який характеризується аномалією; незвичний. Аномальний, дивний і неприродний був настрій людських умів у тім злопам’ятнім [1863] році (Фр.
Словник української мови в 11 томах