аномальний

АНОМА́ЛЬНИЙ, а, е.

Який характеризується аномалією; незвичний.

Аномальний, дивний і неприродний був настрій людських умів у тім злопам'ятнім [1863] році (І. Франко);

Поява атмосферних хвилеводів у тропічних зонах пов'язана з аномальним станом атмосфери, який виникає за певних метеорологічних умов (з наук.-попул. літ.);

Щодо аномальних явищ у навколишньому середовищі, які часто вважають проявами діяльності позаземних цивілізацій, то і тут знаходяться “земні” пояснення (із журн.).

Значення в інших словниках

1. аномальний — анома́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. аномальний — Незвичний, дивний, неприродний, ненормальний, сил. чудернацький; патологічний.  Словник синонімів Караванського
3. аномальний — -а, -е. Який характеризується аномалією; незвичний; такий, що не відповідає певним нормам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. аномальний — (від аномалія) неправильний, той, що не відповідає певним правилам.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. аномальний — НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (який має відхилення від природної, звичної норми), НЕПРИРО́ДНИЙ, ПРОТИПРИРО́ДНИЙ підсил., АНОМА́ЛЬНИЙ книжн., АНОРМА́ЛЬНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
6. аномальний — Анома́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. аномальний — АНОМА́ЛЬНИЙ, а, е. Який характеризується аномалією; незвичний. Аномальний, дивний і неприродний був настрій людських умів у тім злопам’ятнім [1863] році (Фр.  Словник української мови в 11 томах
8. аномальний — рос. аномальный неправильний. той, що не відповідає певним нормам, правилам.  Eкономічна енциклопедія