(від. лат. visio — відвідую) — відвідання кого-небудь, здебільшого офіційне.
Eкономічна енциклопедія
Значення в інших словниках
візит —
візи́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
візит —
[в'ізит] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
візит —
-у, ч. 1》 Відвідини кого-небудь, перев. офіційні. 2》 Відвідання лікарем хворого вдома.
Великий тлумачний словник сучасної мови
візит —
ВІЗИ́Т, у, ч. 1. Відвідини кого-небудь, перев. офіційні. – Поїдь завтра з візитом в Миронівку до директора (І. Нечуй-Левицький); – Я можу пробути у вас не довше як півгодини, інакше мій візит може здатись підозрілим (І.
Словник української мови у 20 томах
візит —
візи́т (франц. visite, від лат. visito – відвідую) відвідання кого-небудь, переважно офіційне.
Словник іншомовних слів Мельничука
візит —
ВІДВІ́ДУВАННЯ (прихід або приїзд до кого-небудь із метою провідати, погостювати), ВІДВІ́ДИНИ, ПРОВІ́ДИНИ, ВІЗИ́Т, ВІЗИ́ТА рідко, ВІЗИТА́ЦІЯ заст. (перев. офіційний або традиційний). Він почав пригадувати відвідування батька іншими робітниками (П.
Словник синонімів української мови
візит —
ВІЗИ́Т, у, ч. 1. Відвідини кого-небудь, переважно офіційні. — Поїдь завтра з візитом в Миронівку до директора (Н.-Лев., III, 1956, 215); — Я можу пробути у вас не довше як півгодини, інакше мій візит може здатись підозрілим (Мик., II, 1957, 381).
Словник української мови в 11 томах