(латин. humanus) — людяний у своїх діях і ставленні до людей.
Eкономічна енциклопедія
Значення в інших словниках
гуманний —
Прикметники гуманний, гуманістичний, гуманітарний ведуть своє походження від кореня латинського humanus – “людяний, людський”. Перший з них використовується для характеристики тих, хто уважний, чуйний, дбайливий у ставленні до інших.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
гуманний —
гума́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
гуманний —
ГУМАННИЙ – ГУМАНІСТИЧНИЙ – ГУМАНІТАРНИЙ Гуманний. Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей. Вж. зі сл.: командир, погляд, діяльність, література, мета, мораль, тенденція, рішення, ставлення, суспільство, дії, люди, принципи, умови. Гуманістичний.
Літературне слововживання
гуманний —
Людяний, людолюбний, ур. чоловіколюбний; (- серце) людський; (володар) не жорстокий, не суворий.
Словник синонімів Караванського
гуманний —
[гуман:ией] м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови
гуманний —
-а, -е. Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гуманний —
гума́нний (лат. humanus) людяний у своїх діях і ставленні до інших людей.
Словник іншомовних слів Мельничука
гуманний —
ЛЮ́ДЯНИЙ (уважний, чуйний до інших людей), ГУМА́ННИЙ, ЩИ́РИЙ, ЛЮ́ДСЬКИ́Й, ЛЮДИНОЛЮ́БНИЙ, ЧОЛОВІ́ЧНИЙ заст., ЛЮДНИ́Й діал. Найбільше товаришувала (Зоня) з ученицею Галею, дочкою місцевого поштаря, .. чоловіка дуже людяного і вразливого на людську нужду (О.
Словник синонімів української мови
гуманний —
Гума́нний, -на, -не (лат. humanus)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гуманний —
ГУМА́ННИЙ, а, е. Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей. [Любов:] О, ви чулий, гуманний приятель! (Л. Укр., II, 1951, 75); // Пройнятий турботою про благо людини.
Словник української мови в 11 томах