евікція

рос. эвикция

(від латин. evictio — стягнення через суд своєї власності) — відчуження через суд у покупця придбаного ним майна, товару на тій підставі, що воно не належало продавцеві, у зв'язку з чим продаж-купівля була незаконною. Майно має бути повернуте справжньому власникові, а особа, яка незаконно продала його, повинна відшкодувати покупцеві збитки.

Значення в інших словниках

1. евікція — еві́кція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. евікція — -ї, ж. У цивільному праві – відсудження у покупця придбаного ним майна, товару на підставі того, що продаж був незаконним.  Великий тлумачний словник сучасної мови