Орфографічний словник української мови

евікція

еві́кція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. евікція — -ї, ж. У цивільному праві – відсудження у покупця придбаного ним майна, товару на підставі того, що продаж був незаконним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. евікція — рос. эвикция (від латин. evictio — стягнення через суд своєї власності) — відчуження через суд у покупця придбаного ним майна, товару на тій підставі, що воно не належало продавцеві, у зв'язку з чим продаж-купівля була незаконною.  Eкономічна енциклопедія