евікція

еві́кція

-ї, ж.

У цивільному праві – відсудження у покупця придбаного ним майна, товару на підставі того, що продаж був незаконним.

Значення в інших словниках

1. евікція — еві́кція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. евікція — рос. эвикция (від латин. evictio — стягнення через суд своєї власності) — відчуження через суд у покупця придбаного ним майна, товару на тій підставі, що воно не належало продавцеві, у зв'язку з чим продаж-купівля була незаконною.  Eкономічна енциклопедія