землеволодіння

рос. землевладение

володіння землею за правом власності. 3. може бути приватне, державне, громадське й різних юридичних осіб, воно не завжди відповідає землекористуванню, яке на противагу до 3. є лише продукованим стосунком до неї.

Значення в інших словниках

1. землеволодіння — землеволоді́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. землеволодіння — -я, с. Володіння землею (у 5 знач.) на правах власності чи оренди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. землеволодіння — Землеволоді́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. землеволодіння — ЗЕМЛЕВОЛОДІ́ННЯ, я, с. Володіння землею (у 5 знач.) на правах власності або оренди. В декреті про землю знайшли вияв вікові сподівання мільйонів селян про знищення поміщицького землеволодіння (До 40-річчя Вел. Жовт. соц. рев.  Словник української мови в 11 томах