комплекс

рос. комплекс

1. Сукупність об'єктів, предметів, дій тощо, тісно пов'язаних і взаємодіючих між собою, що створюють єдине ціле. 2. Група взаємопов'язаних галузей, підприємств, що виробляють однорідну продукцію (багатогалузевий К., міжгалузевий К., виробничий К.).

Значення в інших словниках

1. комплекс — ко́мплекс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. комплекс — (дій) сукупність, переплетення; (промисловий) вузол; (архітектурний) ансамбль.  Словник синонімів Караванського
3. комплекс — [комплеикс] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў  Орфоепічний словник української мови
4. комплекс — Комплекс — complex — Ko(m)planarität, Komplex — сукупність предметів чи явищ, що становлять єдине ціле.  Гірничий енциклопедичний словник
5. комплекс — -у, ч. 1》 Сукупність предметів, пристроїв, програм, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле. Комплекс агротехнічних заходів. Комплекс гімнастичних вправ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. комплекс — Набір  Словник чужослів Павло Штепа
7. комплекс — КО́МПЛЕКС, у, ч. 1. Сукупність предметів, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле. Сучасний автомобіль – це комплекс складних вузлів і механізмів (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
8. комплекс — (англ. сomplex) сукупність предметів, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле.  Економічний словник
9. комплекс — ко́мплекс (від лат. complexes – поєднання, зв’язок) 1. Сукупність предметів чи явищ, що становлять єдине ціле. 2. архіт. Сукупність будівель, пов’язаних загальним задумом, призначенням тощо (напр., санаторний комплекс).  Словник іншомовних слів Мельничука
10. комплекс — Група яскраво емоційно забарвлених установок особи, зазвичай несвідомих, які впливають на її поведінку та нервову реакцію; поняття запроваджене у психологію З. Фройдом і К.Ґ. Юнґом.  Універсальний словник-енциклопедія
11. комплекс — Ко́мпле́кс, -ксу; -ле́кси, -ксів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. комплекс — КО́МПЛЕКС, у, ч. Сукупність предметів, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле. Шпиталь у львівськім карнім закладі — се невеличке крило просторого будинку, відділене тісним і темним коридором від головного комплексу тюремних келій (Фр.  Словник української мови в 11 томах
13. комплекс — (лат. — складний, зв'язок) Група споруд одного функціонального призначення.  Архітектура і монументальне мистецтво