комплекс —
Комплекс — complex — Ko(m)planarität, Komplex — сукупність предметів чи явищ, що становлять єдине ціле.
Гірничий енциклопедичний словник
комплекс —
-у, ч. 1》 Сукупність предметів, пристроїв, програм, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле. Комплекс агротехнічних заходів. Комплекс гімнастичних вправ.
Великий тлумачний словник сучасної мови
комплекс —
КО́МПЛЕКС, у, ч. 1. Сукупність предметів, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле. Сучасний автомобіль – це комплекс складних вузлів і механізмів (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
комплекс —
(англ. сomplex) сукупність предметів, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле.
Економічний словник
комплекс —
ко́мплекс (від лат. complexes – поєднання, зв’язок) 1. Сукупність предметів чи явищ, що становлять єдине ціле. 2. архіт. Сукупність будівель, пов’язаних загальним задумом, призначенням тощо (напр., санаторний комплекс).
Словник іншомовних слів Мельничука
комплекс —
Група яскраво емоційно забарвлених установок особи, зазвичай несвідомих, які впливають на її поведінку та нервову реакцію; поняття запроваджене у психологію З. Фройдом і К.Ґ. Юнґом.
Універсальний словник-енциклопедія
комплекс —
Ко́мпле́кс, -ксу; -ле́кси, -ксів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
комплекс —
КО́МПЛЕКС, у, ч. Сукупність предметів, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле. Шпиталь у львівськім карнім закладі — се невеличке крило просторого будинку, відділене тісним і темним коридором від головного комплексу тюремних келій (Фр.
Словник української мови в 11 томах
комплекс —
рос. комплекс 1. Сукупність об'єктів, предметів, дій тощо, тісно пов'язаних і взаємодіючих між собою, що створюють єдине ціле. 2. Група взаємопов'язаних галузей, підприємств, що виробляють однорідну продукцію (багатогалузевий К., міжгалузевий К., виробничий К.).
Eкономічна енциклопедія
комплекс —
(лат. — складний, зв'язок) Група споруд одного функціонального призначення.
Архітектура і монументальне мистецтво