комплекс
КО́МПЛЕКС, у, ч. Сукупність предметів, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле.
Шпиталь у львівськім карнім закладі — се невеличке крило просторого будинку, відділене тісним і темним коридором від головного комплексу тюремних келій (Фр., IV, 1950, 178);
Щоб історичні факти розкривали суть явищ, їх треба вивчати в комплексі, в усій їх сукупності (Ком. Укр., 5, 1960, 40);
Сучасний автомобіль — це комплекс складних вузлів і механізмів (Знання.., 9, 1969, 6);
Комплекс агротехнічних заходів; Комплекс гімнастичних вправ.
Словник української мови (СУМ-11)