Значення в інших словниках
-
конто —
Ко́нто: — рахунок [46-1;46-2] — на конто: на рахунок; з приводу [V]
Словник з творів Івана Франка
-
конто —
ко́нто іменник середнього роду рахунок діал.
Орфографічний словник української мови
-
конто —
Ко́нто. Рахунок. 31. грудня підкреслює ся все і обраховує ся стан "конта ” (Канюк, 1906, 40); Пишете, що я “вибрала стільки”, що лишається ще на моє конто 80 корон (Коб., Листи, 152, 557); ● На конто — 1) на рахунок, в борг.
Українська літературна мова на Буковині
-
конто —
див. РАХУНОК.
Словник синонімів Караванського
-
конто —
невідм., с., фін. Рахунок. Конто-сепарато — окремий рахунок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
конто —
Рахунок
Словник чужослів Павло Штепа
-
конто —
КО́НТО, невідм., с., бухг. Те саме, що раху́нок 4. Тепер я також мав конто в друкарні (І. Франко); В'язні, що були багатші,.. мали гроші на конто (І. Багряний); В банках Цюріха, Женеви, Берна відкривали конто французи, німці, італійці, навіть японці (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
-
конто —
конто рахунок (у банку)(ср, ст): Покласти гроші на конто (Авторка) ◊ <�записа́ти> на конто <�записати> у борг (ст): Прошу дати кільо муки і двадцять дека масла.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
конто —
(англ. сопto) комерційний розрахунок.
Економічний словник
-
конто —
ко́нто (італ. conto) рахунок.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
конто —
Ко́нто (іт.), не відм.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
конто —
КО́НТО, невідм., с., зах. Рахунок. Тепер я також мав конто в друкарні (Фр., IX, 1956, 407); В банках Цюріха, Женеви, Берна відкривали конто французи, німці, італійці, навіть японці (Загреб., Європа 45, 1959, 498).
Словник української мови в 11 томах