впадання у крайнощі, найбільша, надмірна вимога чогось.
Eкономічна енциклопедія
Значення в інших словниках
максималізм —
максималі́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
максималізм —
-у, ч. 1》 Крайність у поглядах, вимогах і т. ін., не виправдана реальною дійсністю. || Доведення яких-небудь вимог до максимуму. 2》 іст. Крайня ліва напіванархічна терористична течія серед есерів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
максималізм —
Надмірність
Словник чужослів Павло Штепа
максималізм —
МАКСИМАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Крайність у поглядах, вимогах і т. ін., не виправдана реальною дійсністю. Це порівняння особливо приваблювало своїм максималізмом: точність поета має дорівнювати точності канатохідця (Ю.
Словник української мови у 20 томах
максималізм —
максималі́зм (від лат. maximalis – найбільший) впадання в крайність при вимозі чогось надмірного.
Словник іншомовних слів Мельничука
максималізм —
Максималі́зм, -му, -мові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
максималізм —
МАКСИМАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Крайність у поглядах, вимогах і т. ін., не виправдана реальною дійсністю; // Доведення яких-небудь вимог до максимуму.
Словник української мови в 11 томах