максималізм

МАКСИМАЛІ́ЗМ, у, ч.

1. Крайність у поглядах, вимогах і т. ін., не виправдана реальною дійсністю;

// Доведення яких-небудь вимог до максимуму.

Як у ствердженні хорошого, передового, так і в критиці негативного радянська література відрізняється максимальними вимогами до життя, до людей, так би мовити, художнім максималізмом (Талант.., 1958, 37).

2. іст. Крайня ліва напіванархічна терористична течія серед есерів.

Значення в інших словниках

1. максималізм — максималі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. максималізм — -у, ч. 1》 Крайність у поглядах, вимогах і т. ін., не виправдана реальною дійсністю. || Доведення яких-небудь вимог до максимуму. 2》 іст. Крайня ліва напіванархічна терористична течія серед есерів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. максималізм — Надмірність  Словник чужослів Павло Штепа
4. максималізм — МАКСИМАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Крайність у поглядах, вимогах і т. ін., не виправдана реальною дійсністю. Це порівняння особливо приваблювало своїм максималізмом: точність поета має дорівнювати точності канатохідця (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. максималізм — максималі́зм (від лат. maximalis – найбільший) впадання в крайність при вимозі чогось надмірного.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. максималізм — Максималі́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. максималізм — рос. максимализм впадання у крайнощі, найбільша, надмірна вимога чогось.  Eкономічна енциклопедія