максималіст

МАКСИМАЛІ́СТ, а, ч.

1. Прибічник максималізму (у 1 знач.).

2. іст. Представник напіванархічної терористичної групи есерів.

Виділення максималістів, які весь час протягом революції виділялись і не могли виділитися з есерів остаточно, тільки підтверджувало класову нестійкість народницької революційності (Ленін, 15, 1949, 122).

Значення в інших словниках

1. максималіст — максималі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. максималіст — -а, ч. 1》 Прибічник максималізму (у 1 знач.). 2》 іст. Представник напіванархічної терористичної групи есерів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. максималіст — МАКСИМАЛІ́СТ, а, ч. 1. Прибічник максималізму (у 1 знач.). Він був молодий, енергійний, талановитий. І, як усі молоді максималісти, палко прагнув реалізуватися (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. максималіст — Максималі́ст, -та; -лі́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)