Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

максималіст

Максималі́ст, -та; -лі́сти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. максималіст — максималі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. максималіст — -а, ч. 1》 Прибічник максималізму (у 1 знач.). 2》 іст. Представник напіванархічної терористичної групи есерів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. максималіст — МАКСИМАЛІ́СТ, а, ч. 1. Прибічник максималізму (у 1 знач.). Він був молодий, енергійний, талановитий. І, як усі молоді максималісти, палко прагнув реалізуватися (Г.  Словник української мови у 20 томах
  4. максималіст — МАКСИМАЛІ́СТ, а, ч. 1. Прибічник максималізму (у 1 знач.). 2. іст. Представник напіванархічної терористичної групи есерів. Виділення максималістів, які весь час протягом революції виділялись і не могли виділитися з есерів остаточно...  Словник української мови в 11 томах