максималіст
МАКСИМАЛІ́СТ, а, ч.
1. Прибічник максималізму (у 1 знач.).
Він був молодий, енергійний, талановитий. І, як усі молоді максималісти, палко прагнув реалізуватися (Г. Тарасюк);
– Мене так батьки виховали і життя, що якщо ти займаєшся якоюсь справою серйозно, то потрібно бути максималістом (із журн.).
2. іст. Представник напіванархічної терористичної течії серед есерів.
Есери-синдикалісти, об'єднавшись з максималістами, створили свій Всеукраїнський центральний комітет об'єднання (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)