Eкономічна енциклопедія

нація

рос. нация

стійка історична спільність людей, що об'єднані спільними національними (етнічними) рисами, зумовленими специфікою історичного, економічного, культурного, духовного розвитку, спільністю мови, території, побуту, традицій, звичаїв.

Eкономічна енциклопедія

Значення в інших словниках

  1. нація — на́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. нація — Нарід, плем'я, народність; П. держава, країна; Ж. клан <н. жіноча нація>.  Словник синонімів Караванського
  3. нація — -ї, ж. 1》 Конкретно-історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру. 2》 Держава, країна. 3》 перен., ірон. Про яку-небудь групу людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нація — Народ  Словник чужослів Павло Штепа
  5. нація — НА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Конкретно-історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру.  Словник української мови у 20 томах
  6. нація — на́ція (від лат. natio – народ, плем’я) стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв’язками певної формації і характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку...  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. нація — Стійка людська спільнота, сформована на підставі спільної історичної долі, культури, мови, території та економічного життя; виявляється в усвідомленні приналежності до певної н. і у відчутті власної своєрідності в стосунках з представниками ін. н.  Універсальний словник-енциклопедія
  8. нація — НАЦІЯ — спільнота людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні (див. етнос) та політико-правові. У відповідності з визначенням Сміта...  Філософський енциклопедичний словник
  9. нація — На́ція, -ції, -цією; на́ції, на́цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. нація — НА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Конкретно-історична форма спільності людей, об’єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами культури і характеру.  Словник української мови в 11 томах
  11. нація — Нація, -ції ж. Нація. Зібрані з усяких націй, студенти не могли ніяк погодитись між собою. Левиц. Пов. 6. Знялись... вгору до великого задуму воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. К. ХП. 9.  Словник української мови Грінченка