обскурант —
обскура́нт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
обскурант —
-а, ч., книжн. Прихильник обскурантизму; мракобіс.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обскурант —
Темняк, освітиворог
Словник чужослів Павло Штепа
обскурант —
ОБСКУРА́НТ, а, ч., книжн. Прихильник обскурантизму; мракобіс. – Я вас прошу, не показуйте сього тутешнім лікарям – се такі обскуранти! (Леся Українка); Франко розрізняв дві культури в російському суспільстві – культуру прогресивну і культуру реакційну..
Словник української мови у 20 томах
обскурант —
ОБСКУРА́НТ, а, ч., книжн. Прихильник обскурантизму; мракобіс. — Я вас прошу, не показуйте сього тутешнім лікарям — се такі обскуранти! (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах