обскурант

ОБСКУРА́НТ, а, ч., книжн. Прихильник обскурантизму; мракобіс.

— Я вас прошу, не показуйте сього тутешнім лікарям — се такі обскуранти! (Л. Укр., III, 1952, 579);

Франко розрізняв дві культури в російському суспільстві — культуру прогресивну і культуру реакційну.., яку він вбачав в діяльності Каткова, Суворіна, Мещерського, Побєдоносцева і інших російських обскурантів (Рад. літ-во, 3, 1957, 52).

Значення в інших словниках

1. обскурант — обскура́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. обскурант — -а, ч., книжн. Прихильник обскурантизму; мракобіс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обскурант — Темняк, освітиворог  Словник чужослів Павло Штепа
4. обскурант — ОБСКУРА́НТ, а, ч., книжн. Прихильник обскурантизму; мракобіс. – Я вас прошу, не показуйте сього тутешнім лікарям – се такі обскуранти! (Леся Українка); Франко розрізняв дві культури в російському суспільстві – культуру прогресивну і культуру реакційну..  Словник української мови у 20 томах
5. обскурант — обскура́нт захисник обскурантизму, реакціонер, мракобіс.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. обскурант — РЕАКЦІОНЕ́Р (прибічник політичної реакції), НАЗА́ДНИК розм., РЕТРОГРА́Д книжн.; МРАКОБІ́С, ОБСКУРА́НТ книжн. (запеклий ворог прогресу, культури, науки).  Словник синонімів української мови
7. обскурант — Обскура́нт, -та; -ра́нти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. обскурант — рос. обскурант захисник обскурантизму, реакціонер, мракобіс.  Eкономічна енциклопедія