Eкономічна енциклопедія

сертифікат

рос. сертификат

1. Письмовий офіційний документ, виданий компетентними державними органами, яким засвідчується право певного роду діяльності, здійснення певних дій, операцій. 2. Документ, що засвідчує високий професійний рівень і право його власника на виконання окремих робіт, що вимагають спеціального дозволу. 3. Документ, що засвідчує якість товару, його відповідність певним стандартам, технічним умовам. 4. Документ, який засвідчує відповідність експортних товарів за якістю смаковим властивостям, технічним параметрам, експлуатаційним можливостям, вимогам, передбаченим у міжнародних контрактах, або світовим стандартам. 5. Назва документа, який засвідчує фактичний стан об'єкта, його відповідність стандартам, параметрам якості, передбаченим угодами, договорами, контрактами. 6. Найменування (назва) облігації спеціального займу. 7. Письмове свідоцтво кредитної установи про депонування грошових коштів.

Eкономічна енциклопедія

Значення в інших словниках

  1. сертифікат — Сертифіка́т, цертифікат: Цертифіка́та, сертифіка́т: — писане посвідчення [47] — платний документ на право одержання чого-небудь [46-2] — посвідчення, письмове свідоцтво [47] — тут: посвідчення письмове свідоцтво [20]  Словник з творів Івана Франка
  2. сертифікат — сертифіка́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. сертифікат — [сеиртиеф'ікат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
  4. сертифікат — -а, ч. 1》 Посвідчення, письмове свідоцтво. 2》 Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж. 3》 фін. Позикове фінансове зобов'язання держави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сертифікат — Посвідка, свідоцтво, див. атестат, легітимація  Словник чужослів Павло Штепа
  6. сертифікат — СЕРТИФІКА́Т, а, ч. 1. Посвідчення, письмове свідотство. 2. Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж.  Словник української мови у 20 томах
  7. сертифікат — (англ. сertificate) 1. документ, що засвідчує той чи інший факт. Існують такі сертифікати: с. якості — документ, виданий компетентними органами, який підтверджує якість фактично поставленого товару і його відповідність умовам контракту;...  Економічний словник
  8. сертифікат — сертифіка́т (франц. certificat, від лат. certus – вірний і facio – роблю) 1. Посвідчення, письмове свідоцтво. 2. Позикове фінансове зобов’язання держави. 3. Назва облігацій спеціальних державних позик у капіталістичних країнах.  Словник іншомовних слів Мельничука
  9. сертифікат — Сертифіка́т, -та; -ка́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сертифікат — СЕРТИФІКА́Т, а, ч. 1. Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж.  Словник української мови в 11 томах