сертифікат
СЕРТИФІКА́Т, а, ч.
1. Посвідчення, письмове свідотство.
2. Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж.
На кожну партію комбікорму заводського виготовлення видається документ (сертифікат), де вказується склад комбікорму (з наук. літ.).
3. фін. Позикове фінансове зобов'язання держави;
// Назва білета деяких державних позичок.
4. фін. Письмове свідоцтво, що видається власнику цінного паперу (цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити та назву виду цінного паперу, засвідчує право власності на цінний папір.
(1) Оща́дний сертифіка́т – письмове свідоцтво банку про вклад коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого терміну суми вкладу та процентів по ньому в будь-якій установі цього банку.
△ (2) Сертифіка́т відпові́дності – офіційний документ, який засвідчує і гарантує відповідність продукції, послуг, якості і т. ін. встановленим законом вимогам, стандартам, нормативам, технічним параметрам та іншим властивостям.
Свідченням визнання закордонних сертифікатів є сертифікат відповідності, виданий у системі УкрСЕПРО, або свідоцтво про його визнання (із журн.);
Імпортуєте товари – подбайте про сертифікат відповідності (з газ.).
(3) Сертифіка́т організа́ції – юридичний документ, що свідчить про відповідність організації вимогам певних правил;
(4) Страхови́й сертифіка́т – документ, що містить умови договору страхування, заміняє поліс страховий;
(5) Частко́вий сертифіка́т – документ, який підтверджує права держателя акцій на доходи, кошти, які є пропорційними їх номінальній вартості у випадку, якщо номінальна вартість не відповідає курсу цих акцій на біржі.
Словник української мови (СУМ-20)