сертифікат —
Сертифіка́т, цертифікат: Цертифіка́та, сертифіка́т: — писане посвідчення [47] — платний документ на право одержання чого-небудь [46-2] — посвідчення, письмове свідоцтво [47] — тут: посвідчення письмове свідоцтво [20]
Словник з творів Івана Франка
сертифікат —
сертифіка́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
сертифікат —
[сеиртиеф'ікат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
сертифікат —
-а, ч. 1》 Посвідчення, письмове свідоцтво. 2》 Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж. 3》 фін. Позикове фінансове зобов'язання держави.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сертифікат —
Посвідка, свідоцтво, див. атестат, легітимація
Словник чужослів Павло Штепа
сертифікат —
СЕРТИФІКА́Т, а, ч. 1. Посвідчення, письмове свідотство. 2. Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж.
Словник української мови у 20 томах
сертифікат —
(англ. сertificate) 1. документ, що засвідчує той чи інший факт. Існують такі сертифікати: с. якості — документ, виданий компетентними органами, який підтверджує якість фактично поставленого товару і його відповідність умовам контракту;...
Економічний словник
сертифікат —
сертифіка́т (франц. certificat, від лат. certus – вірний і facio – роблю) 1. Посвідчення, письмове свідоцтво. 2. Позикове фінансове зобов’язання держави. 3. Назва облігацій спеціальних державних позик у капіталістичних країнах.
Словник іншомовних слів Мельничука
сертифікат —
СЕРТИФІКА́Т, а, ч. 1. Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж.
Словник української мови в 11 томах
сертифікат —
рос. сертификат 1. Письмовий офіційний документ, виданий компетентними державними органами, яким засвідчується право певного роду діяльності, здійснення певних дій, операцій.
Eкономічна енциклопедія