сертифікат
СЕРТИФІКА́Т, а, ч.
1. Посвідчення, письмове свідотство.
2. Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж.
На кожну партію комбікорму заводського виготовлення видається документ (сертифікат), де вказується склад комбікорму (з наук. літ.).
3. фін. Позикове фінансове зобов'язання держави;
// Назва білета деяких державних позичок.
4. фін. Письмове свідоцтво, що видається власнику цінного паперу (цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити та назву виду цінного паперу, засвідчує право власності на цінний папір.
(1) Оща́дний сертифіка́т – письмове свідоцтво банку про вклад коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого терміну суми вкладу та процентів по ньому в будь-якій установі цього банку.
△ (2) Сертифіка́т відпові́дності – офіційний документ, який засвідчує і гарантує відповідність продукції, послуг, якості і т. ін. встановленим законом вимогам, стандартам, нормативам, технічним параметрам та іншим властивостям.
Свідченням визнання закордонних сертифікатів є сертифікат відповідності, виданий у системі УкрСЕПРО, або свідоцтво про його визнання (із журн.);
Імпортуєте товари – подбайте про сертифікат відповідності (з газ.).
(3) Сертифіка́т організа́ції – юридичний документ, що свідчить про відповідність організації вимогам певних правил;
(4) Страхови́й сертифіка́т – документ, що містить умови договору страхування, заміняє поліс страховий;
(5) Частко́вий сертифіка́т – документ, який підтверджує права держателя акцій на доходи, кошти, які є пропорційними їх номінальній вартості у випадку, якщо номінальна вартість не відповідає курсу цих акцій на біржі.
Значення в інших словниках
- сертифікат — Сертифіка́т, цертифікат: Цертифіка́та, сертифіка́т: — писане посвідчення [47] — платний документ на право одержання чого-небудь [46-2] — посвідчення, письмове свідоцтво [47] — тут: посвідчення письмове свідоцтво [20] Словник з творів Івана Франка
- сертифікат — сертифіка́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сертифікат — [сеиртиеф'ікат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- сертифікат — -а, ч. 1》 Посвідчення, письмове свідоцтво. 2》 Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж. 3》 фін. Позикове фінансове зобов'язання держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сертифікат — Посвідка, свідоцтво, див. атестат, легітимація Словник чужослів Павло Штепа
- сертифікат — (англ. сertificate) 1. документ, що засвідчує той чи інший факт. Існують такі сертифікати: с. якості — документ, виданий компетентними органами, який підтверджує якість фактично поставленого товару і його відповідність умовам контракту;... Економічний словник
- сертифікат — сертифіка́т (франц. certificat, від лат. certus – вірний і facio – роблю) 1. Посвідчення, письмове свідоцтво. 2. Позикове фінансове зобов’язання держави. 3. Назва облігацій спеціальних державних позик у капіталістичних країнах. Словник іншомовних слів Мельничука
- сертифікат — Сертифіка́т, -та; -ка́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сертифікат — СЕРТИФІКА́Т, а, ч. 1. Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж. Словник української мови в 11 томах
- сертифікат — рос. сертификат 1. Письмовий офіційний документ, виданий компетентними державними органами, яким засвідчується право певного роду діяльності, здійснення певних дій, операцій. Eкономічна енциклопедія