сертифікат
сертифіка́т
-а, ч.
1》 Посвідчення, письмове свідоцтво.
2》 Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж.
3》 фін. Позикове фінансове зобов'язання держави.
|| Назва білета деяких державних позичок.
4》 фін. Бланк цінного паперу, який видається власнику цінного паперу (цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити та назву виду цінного паперу та засвідчує право власності на цінний папір.
Акціонерний сертифікат — документ, що посвідчує право власника на частину капіталу компанії.
Аудиторський сертифікат — а) сертифікат аудитора, який дає йому право займатися аудиторською діяльністю; свідоцтво про наявність ліцензії на таку діяльність; б) свідоцтво, що його видають за результатами аудиторської перевірки.
Глобальний сертифікат емісії — документ, що його емітент складає на весь випуск цінних паперів у бездокументарній формі.
Депозитний сертифікат — те саме, що ощадний сертифікат.
Золотий сертифікат — свідоцтво про депонування золота у банк.
Інвестиційний сертифікат — цінний папір, що дає право його власникові на дивіденди без участі в контролюванні підприємства.
Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про вклад коштів.
Сертифікат відповідності — документ, що підтверджує якість послуг, що надаються, та їх відповідність конкретному стандарту чи іншому нормативному документу.
Сертифікат якості — свідоцтво, яке засвідчує якість фактично поставленого товару і його відповідність умовам контракту.
Страховий сертифікат — документ, що містить умови договору страхування, замінює страховий поліс.
Значення в інших словниках
- сертифікат — Сертифіка́т, цертифікат: Цертифіка́та, сертифіка́т: — писане посвідчення [47] — платний документ на право одержання чого-небудь [46-2] — посвідчення, письмове свідоцтво [47] — тут: посвідчення письмове свідоцтво [20] Словник з творів Івана Франка
- сертифікат — сертифіка́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сертифікат — [сеиртиеф'ікат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- сертифікат — Посвідка, свідоцтво, див. атестат, легітимація Словник чужослів Павло Штепа
- сертифікат — СЕРТИФІКА́Т, а, ч. 1. Посвідчення, письмове свідотство. 2. Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж. Словник української мови у 20 томах
- сертифікат — (англ. сertificate) 1. документ, що засвідчує той чи інший факт. Існують такі сертифікати: с. якості — документ, виданий компетентними органами, який підтверджує якість фактично поставленого товару і його відповідність умовам контракту;... Економічний словник
- сертифікат — сертифіка́т (франц. certificat, від лат. certus – вірний і facio – роблю) 1. Посвідчення, письмове свідоцтво. 2. Позикове фінансове зобов’язання держави. 3. Назва облігацій спеціальних державних позик у капіталістичних країнах. Словник іншомовних слів Мельничука
- сертифікат — Сертифіка́т, -та; -ка́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сертифікат — СЕРТИФІКА́Т, а, ч. 1. Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж. Словник української мови в 11 томах
- сертифікат — рос. сертификат 1. Письмовий офіційний документ, виданий компетентними державними органами, яким засвідчується право певного роду діяльності, здійснення певних дій, операцій. Eкономічна енциклопедія