1. Економічний словник

сертифікат

(англ. сertificate)

1. документ, що засвідчує той чи інший факт. Існують такі сертифікати: с. якості — документ, виданий компетентними органами, який підтверджує якість фактично поставленого товару і його відповідність умовам контракту; с. походження — документ, підписаний митним представником країни-експортера, що вказує, з якої саме країни вивозиться товар; страховий с. — документ, який містить умови страхового договору, що заміняє страховий поліс.

2. у зовнішній діяльності с. – документи, що видаються відповідними уповноваженими органами і засвідчують якість товару, вагу, походження товару тощо. Існують різні види с.: якості, походження, страхування.

3. у сфері фінансово-кредитних відносин – назва облігацій деяких державних позик, свідоцтво кредитної установи про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання депозиту (депозитний сертифікат).

4. с. страховий – документ, що містить умови страхового договору і замінює поліс.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сертифікат — Сертифіка́т, цертифікат: Цертифіка́та, сертифіка́т: — писане посвідчення [47] — платний документ на право одержання чого-небудь [46-2] — посвідчення, письмове свідоцтво [47] — тут: посвідчення письмове свідоцтво [20] Словник з творів Івана Франка
  2. сертифікат — сертифіка́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. сертифікат — [сеиртиеф'ікат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. сертифікат — -а, ч. 1》 Посвідчення, письмове свідоцтво. 2》 Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж. 3》 фін. Позикове фінансове зобов'язання держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сертифікат — Посвідка, свідоцтво, див. атестат, легітимація Словник чужослів Павло Штепа
  6. сертифікат — СЕРТИФІКА́Т, а, ч. 1. Посвідчення, письмове свідотство. 2. Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж. Словник української мови у 20 томах
  7. сертифікат — сертифіка́т (франц. certificat, від лат. certus – вірний і facio – роблю) 1. Посвідчення, письмове свідоцтво. 2. Позикове фінансове зобов’язання держави. 3. Назва облігацій спеціальних державних позик у капіталістичних країнах. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. сертифікат — Сертифіка́т, -та; -ка́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сертифікат — СЕРТИФІКА́Т, а, ч. 1. Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж. Словник української мови в 11 томах
  10. сертифікат — рос. сертификат 1. Письмовий офіційний документ, виданий компетентними державними органами, яким засвідчується право певного роду діяльності, здійснення певних дій, операцій. Eкономічна енциклопедія