страхувальник

рос. страхователь

фізична або юридична особа, яка страхує свої цінності шляхом укладання зі страховиком договору страхування.

Значення в інших словниках

1. страхувальник — страхува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. страхувальник — СТРАХУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фізична або юридична особа, яка страхує себе або своє майно.  Словник української мови у 20 томах
3. страхувальник — -а, ч. Особа чи установа, яка страхує себе чи своє майно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. страхувальник — СТРАХУВА́ЛЬНИК, а, ч. Особа чи установа, яка страхує себе або своє майно.  Словник української мови в 11 томах