Великий тлумачний словник сучасної мови

страхувальник

страхува́льник

-а, ч.

Особа чи установа, яка страхує себе чи своє майно.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. страхувальник — страхува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. страхувальник — СТРАХУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фізична або юридична особа, яка страхує себе або своє майно.  Словник української мови у 20 томах
  3. страхувальник — СТРАХУВА́ЛЬНИК, а, ч. Особа чи установа, яка страхує себе або своє майно.  Словник української мови в 11 томах
  4. страхувальник — рос. страхователь фізична або юридична особа, яка страхує свої цінності шляхом укладання зі страховиком договору страхування.  Eкономічна енциклопедія