СТРАХУВА́ЛЬНИК, а, ч. Особа чи установа, яка страхує себе або своє майно.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
страхувальник —
страхува́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
страхувальник —
СТРАХУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фізична або юридична особа, яка страхує себе або своє майно.
Словник української мови у 20 томах
страхувальник —
-а, ч. Особа чи установа, яка страхує себе чи своє майно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
страхувальник —
рос. страхователь фізична або юридична особа, яка страхує свої цінності шляхом укладання зі страховиком договору страхування.
Eкономічна енциклопедія