Словник української мови в 11 томах

страхувальник

СТРАХУВА́ЛЬНИК, а, ч. Особа чи установа, яка страхує себе або своє майно.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. страхувальник — страхува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. страхувальник — СТРАХУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фізична або юридична особа, яка страхує себе або своє майно.  Словник української мови у 20 томах
  3. страхувальник — -а, ч. Особа чи установа, яка страхує себе чи своє майно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. страхувальник — рос. страхователь фізична або юридична особа, яка страхує свої цінності шляхом укладання зі страховиком договору страхування.  Eкономічна енциклопедія