фанаберія —
Пиха, пинда, зарозумілість, див. чванство, спесивий, позер, хвастун
Словник чужослів Павло Штепа
фанаберія —
ФАНАБЕ́РІЯ, ї, ж., розм. 1. Недоречна гордість; пиха, зарозумілість, чванливість. – Хіба ж ти не бачиш, що син молодий, набрався трохи фанаберії од тих дворянських дітей у школі, а дійде до зросту – й до розуму дійде (І.
Словник української мови у 20 томах
фанаберія —
фанабе́рія → фанабелія
Лексикон львівський: поважно і на жарт
фанаберія —
-ї, ж., розм. 1》 Недоречна гордість; пиха, чванливість. 2》 Безглуздий, невмотивований учинок; примха, дивацтво.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фанаберія —
фанабе́рія (польс. fanaberia) пиха, чванливість, зарозумілість; інколи – безглузде дивацтво, примха.
Словник іншомовних слів Мельничука
фанаберія —
ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм.
Словник синонімів української мови
фанаберія —
Фанабе́рія, -рії, -рією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
фанаберія —
ФАНАБЕ́РІЯ, ї, ж., розм. 1. Недоречна гордість; пиха, чванливість. — Хіба ж ти не бачиш, що син молодий, набрався трохи фанаберії од тих дворянських дітей у школі, а дійде до зросту — й до розуму дійде (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах