виключна обдарованість, яка вирізняє (виокремлює) особу серед інших.
Eкономічна енциклопедія
Значення в інших словниках
харизма —
хари́зма іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
харизма —
ХАРИ́ЗМА, и, ж. 1. За християнською теологією, надприродний дар, яким Христос наділяв вірного; виняткова обдарованість (про святих). “Не будеш з більшістю, щоб чинити зло”. Звідси розуміння С.Л.
Словник української мови у 20 томах
харизма —
(англ. сharisma) 1. надзвичайна обдарованість, чарівність; Х. особа – авторитетна людина, що володіє винятковими якостями: мудрістю, праведністю, сміливістю. 2. вмив, який ґрунтується на властивостях особистості керівника або його здатності приваблювати прихильників.
Економічний словник
харизма —
-и, ж. 1》 Виняткова обдарованість (про святих). 2》 Високий авторитет, який базується на вмінні підкоряти інших своїй волі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
харизма —
Згідно з християнською теологією, надприродний дар, яким Христос від Святого Духа наділяв вірного (чи вірних) з метою виконання певної місії чи послуги в церковній громаді; назву х. запровадив у Новому Заповіті апостол Павло.
Універсальний словник-енциклопедія
харизма —
ХАРИЗМА (від грецьк. χάρισμα — божественний дар) — 1) Термін, застосування якого пов'язане із релігійними проповідями періоду раннього християнства.
Філософський енциклопедичний словник