харизма
хари́зма
-и, ж.
1》 Виняткова обдарованість (про святих).
2》 Високий авторитет, який базується на вмінні підкоряти інших своїй волі.
Великий тлумачний словник сучасної української мовихари́зма
-и, ж.
1》 Виняткова обдарованість (про святих).
2》 Високий авторитет, який базується на вмінні підкоряти інших своїй волі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови