цинізм

рос. цинизм

1. Нігілістичне ставлення до надбань людства, загальноприйнятих правил, культури, духовності. 2. Зневажання досягнень культури, науки, моралі, антилюдяність стосовно іншої людини.

Значення в інших словниках

1. цинізм — цині́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. цинізм — ЦИНІ́ЗМ, у, ч. 1. Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою. Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом, ..  Словник української мови у 20 томах
3. цинізм — -у, ч. 1》 Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою. || Відвертість, доведена до безсоромності. 2》 іст. Учення циніків (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цинізм — цині́зм (грец. κυνισμός, від κυνικός – собачий) 1. Вчення філософської школи кініків, які проповідували зневажливе ставлення до надбань людської культури. 2. Зневажливе ставлення до досягнень культури, духовних і моральних цінностей, загальноприйнятих норм поведінки.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. цинізм — Цині́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. цинізм — ЦИНІ́ЗМ, у, ч. 1. Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою. Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом, ..  Словник української мови в 11 томах